зашкребти — Орфографічний словник української мови

зашкребти — і заскребти, -бу, -беш; мин. ч. зашкріб (заскріб), зашкребла (заскребла), зашкребло (заскребло); док. Почати шкребти (скребти), шкребучи (скребучи), чистити кого-, що-небудь. || Почати шкребти (скребти), утворювати характерні звуки, шум. Великий тлумачний словник сучасної мови
зашкребти — на се́рці (на́че) ми́ші шкребу́ть (шкря́бають, скребу́ть і т. ін.) / зашкребли́ (зашкря́бали, заскребли́ і т. ін.) у кого і без додатка. У когось поганий, гнітючий і т. ін. настрій; комусь тривожно, неспокійно. Воно якось не пристало .. Фразеологічний словник української мови
зашкребти — ЗАШКРЕБТИ́ і ЗАСКРЕБТИ́, бу́, бе́ш; мин. ч. зашкрі́б (заскрі́б), зашкребла́ (заскребла́), зашкребло́ (заскребло́); док. Почати шкребти (скребти), шкребучи (скребучи), чистити кого-, що-небудь. Словник української мови в 11 томах