Орфографічний словник української мови

заіскрити

заіскри́ти 1

дієслово доконаного виду

заіскритися

заіскри́ти 2

дієслово доконаного виду

спричинити сяяння

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. заіскрити — I -ить, док. Те саме, що заіскритися. || безос. II див. заіскрювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. заіскрити — о́чі засвіти́ли (заіскри́ли, засвіти́лися і т. ін.) чиї, у кого і без додатка. Чий-небудь погляд, вигляд виражає якісь почуття (радість, задоволення і т. ін.). Трохи не застрибало хлоп’я з радощів, очі засвітили, заіскрили (Панас Мирний); Очі в Галі засвітилися якоюсь рішучістю (С. Васильченко).  Фразеологічний словник української мови
  3. заіскрити — ЗАІСКРИ́ТИ¹, и́ть, док. Те саме, що заіскри́тися. Дрібні хвильки заіскрили і спалахнули багрянцем (Коз., Гарячі руки, 1960, 146); Хлопчик побачив добре знайоме йому лице матері; очі його заграли, заіскрили радістю (Мирний, І, 1954, 323); // безос.  Словник української мови в 11 томах
  4. заіскрити — Заіскрити, -крю, -риш гл. Заискриться. Засвітили зорі, замиготіли, заіскрили. Мир. ХРВ. 31. Кришталем заіскрила роса по зеленій траві. Мир. ХРВ. 39. Очі в неї заіскрили, заграли. Мир. ХРВ. 7.  Словник української мови Грінченка