Орфографічний словник української мови

заїдок

заї́док

іменник чоловічого роду

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. заїдок — -дку, ч., розм. Те, що їдять після чогось випитого або з'їденого; закуска. || Легка страва.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. заїдок — ЗАЇ́ДОК, дку, ч., розм. Те саме, що за́ку́ска 2. Заради таких проводів знайшлась у домі й чарка на дорогу, і сала шматок на заїдок (О. Ільченко); // Легка страва.  Словник української мови у 20 томах
  3. заїдок — ЗА́КУ́СКА (те, що їдять після чогось випитого або з'їденого; легкі страви, звичайно холодні), ЗАЇ́ДОК розм., ПІДОБІ́Д рідше, ПЕРЕДОБІ́Д рідше, ПЕРЕ́КУСКА діал., ПЕРЕДОБІ́ДОК діал. На закуску мокли в молоці жирні голландські оселедці (З.  Словник синонімів української мови
  4. заїдок — ЗАЇ́ДОК, дку, ч., розм. Те, що їдять після чогось випитого або з’їденого; закуска. Заради таких проводів знайшлась у домі й чарка на дорогу, і сала шматок на заїдок (Ільч., Козацьк. роду..  Словник української мови в 11 томах