заїдок

ЗАЇ́ДОК, дку, ч., розм. Те, що їдять після чогось випитого або з’їденого; закуска.

Заради таких проводів знайшлась у домі й чарка на дорогу, і сала шматок на заїдок (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 292);

Бундючно підвелося над столом спечене порося, а при ньому і хрін-крепак, і редька з хвостиком, і цибулька з вусиком, і молода картопля, укропом посипана. А на заїдок до того всього можуть підоспіти ще й карасі в сметані (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 220);

//Легка страва.

— Корівка в дворі — не тільки свіжа страва в хаті. Це й ліки дітям, і заїдок косареві (Мушк., Серце.., 1962, 110).

Значення в інших словниках

1. заїдок — заї́док іменник чоловічого роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. заїдок — -дку, ч., розм. Те, що їдять після чогось випитого або з'їденого; закуска. || Легка страва.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. заїдок — ЗАЇ́ДОК, дку, ч., розм. Те саме, що за́ку́ска 2. Заради таких проводів знайшлась у домі й чарка на дорогу, і сала шматок на заїдок (О. Ільченко); // Легка страва.  Словник української мови у 20 томах
4. заїдок — ЗА́КУ́СКА (те, що їдять після чогось випитого або з'їденого; легкі страви, звичайно холодні), ЗАЇ́ДОК розм., ПІДОБІ́Д рідше, ПЕРЕДОБІ́Д рідше, ПЕРЕ́КУСКА діал., ПЕРЕДОБІ́ДОК діал. На закуску мокли в молоці жирні голландські оселедці (З.  Словник синонімів української мови