Орфографічний словник української мови

заїкання

заїка́ння

іменник середнього роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. заїкання — -я, с. Мовна вада, що виявляється у мимовільному повторенні окремих звуків, складів або в затримці їх вимовлення.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. заїкання — ЗАЇКА́ННЯ, я, с. Мовна вада, що виявляється у мимовільному повторенні окремих звуків, складів або в затримці їх вимовлення. Найчастіше причиною заїкання е психічна травма. Так, кількість заїк різко збільшилася під час війни (Наука.., 8, 1965. 24).  Словник української мови в 11 томах