заїкання

ЗАЇКА́ННЯ, я, с. Мовна вада, що виявляється у мимовільному повторенні окремих звуків, складів або в затримці їх вимовлення.

Найчастіше причиною заїкання е психічна травма. Так, кількість заїк різко збільшилася під час війни (Наука.., 8, 1965. 24).

Значення в інших словниках

1. заїкання — заїка́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. заїкання — -я, с. Мовна вада, що виявляється у мимовільному повторенні окремих звуків, складів або в затримці їх вимовлення.  Великий тлумачний словник сучасної мови