заїнько

за́їнько

іменник чоловічого роду, істота

Значення в інших словниках

1. заїнько — ЗА́ЇНЬКО, а, с. Зменш.-пестл. до за́єць. А я теє зайченятко — хап за хвіст! — Кинув заїнько торбинку, втік під міст (Нех., Ми живемо.., 1960, 32).  Словник української мови в 11 томах
2. заїнько — Заїнько, -ка м. ум. отъ заєць.  Словник української мови Грінченка