заїнько

ЗА́ЇНЬКО, а, с. Зменш.-пестл. до за́єць.

А я теє зайченятко — хап за хвіст! — Кинув заїнько торбинку, втік під міст (Нех., Ми живемо.., 1960, 32).

Значення в інших словниках

1. заїнько — за́їнько іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. заїнько — Заїнько, -ка м. ум. отъ заєць.  Словник української мови Грінченка