Значення в інших словниках
-
збагачений —
-а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до збагатити. 2》 у знач. прикм., спец.З підвищеним вмістом корисних речовин.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
збагачений —
Збага́чений, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
збагачений —
ЗБАГА́ЧЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до збагати́ти. Збагачений війною. Вельможний пан гетьман Задумав при спокою Поставить богу храм (Фр., ХIII, 1954, 274). 2. у знач. прикм., спец. З підвищеним вмістом корисних речовин.
Словник української мови в 11 томах