Орфографічний словник української мови

збаламучуваний

збаламу́чуваний

дієприкметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. збаламучуваний — ЗБАЛАМУ́ЧУВАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. до збаламу́чувати. Через кілька секунд морські води, збаламучувані падінням речей, які швидко скидали з корабля, обдали корму “Діани” (із журн.  Словник української мови у 20 томах