Орфографічний словник української мови

збезумитися

збезу́митися

дієслово доконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. збезумитися — ЗБЕЗУ́МИТИСЯ, млюся, мишся, док., рідко. Стати безумним (у 1 знач.); збожеволіти. Як нап'ється горілки – збезумиться чоловік (Сл. Б. Грінченка); Прости, батеньку, не гнівайся, я вчора п'яний був, збезумився (П.  Словник української мови у 20 томах
  2. збезумитися — Збезу́митися, -млюся, -мишся гл. Одурѣть, обезумѣть. Як нап'ється горілки — збезумиться чоловік. Черк. у. Прости, батеньку, не гнівайся, я вчора п'яний був, збезумився. Чуб. III. 87.  Словник української мови Грінченка