зблискувати —
-ує, недок. 1》 без додатка і чим. Час від часу раптово спалахувати вогнем. || Світити, сяяти переливаючись. || Час від часу блищати, виражаючи збудження (про очі). || чим, перен. Набирати час від часу якогось виразу – гніву, веселості, цікавості і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної мови
зблискувати —
БЛИ́СКАТИ (про джерело світла або предмет, на якому відбивається світло, — раз у раз яскраво блищати, світитися переливчастим світлом), МИГА́ТИ, БЛИ́КАТИ діал., ВИБЛИ́СКУВАТИ підсил., БЛИСКОТІ́ТИ (БЛИСКОТА́ТИ) підсил., РОЗБЛИ́СКУВАТИСЯ підсил.
Словник синонімів української мови
зблискувати —
ЗБЛИ́СКУВАТИ, ує, недок. 1. без додатка і чим. Час від часу раптово спалахувати вогнем. Сіре туманисте поле закипало боєм, то тут, то там зблискували, рвучи землю, снаряди (Гончар, III, 1959, 138); Лунав передзвін молотків...
Словник української мови в 11 томах