Значення в інших словниках
-
збляклий —
-а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до зблякнути.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
збляклий —
ТЬМЯ́НИЙ (про світло, вогонь тощо — неяскравий), ТУМА́ННИЙ, БЛЯ́КЛИЙ, БЛІДИ́Й, БЛІДНИЙ розм., СКУПИ́Й розм., ПРИМА́РНИЙ розм., ТЬМА́ВИЙ розм., ТЕ́МРЯВИЙ розм., ТУ́СКЛИЙ розм., МЕ́РХЛИЙ розм.
Словник синонімів української мови
-
збляклий —
ЗБЛЯ́КЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до збля́кнути. Галецька вдягла стару спідницю, так збляклу, що не можна було навіть довідатись, якого кольору вона колись була (Н.-Лев.
Словник української мови в 11 томах