1. Орфографічний словник української мови

збляклий

збля́клий

дієприкметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. збляклий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до зблякнути. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. збляклий — ТЬМЯ́НИЙ (про світло, вогонь тощо — неяскравий), ТУМА́ННИЙ, БЛЯ́КЛИЙ, БЛІДИ́Й, БЛІДНИЙ розм., СКУПИ́Й розм., ПРИМА́РНИЙ розм., ТЬМА́ВИЙ розм., ТЕ́МРЯВИЙ розм., ТУ́СКЛИЙ розм., МЕ́РХЛИЙ розм. Словник синонімів української мови
  3. збляклий — ЗБЛЯ́КЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до збля́кнути. Галецька вдягла стару спідницю, так збляклу, що не можна було навіть довідатись, якого кольору вона колись була (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах