зблякнути

збля́кнути

дієслово доконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Зблякнути — Поблякнути Неправильно-правильно
  2. зблякнути — зблякну, зблякнеш; мин. ч. збляк, -ла, -ло; док. 1》 Зробитися менш яскравим, потьмяніти. || Втратити свіжість кольору, вицвісти. || Збліднути, згаснути. || перен. Втратити виразність, яскравість. 2》 Втратити свіжість, прив'янути. || Втратити свіжість, змарніти. || розм. Стати кволим, немічним. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зблякнути — В'Я́НУТИ (про рослину — втрачати свіжість), ЗАВ'ЯДА́ТИ, БЛЯ́КНУТИ, ПРИВ'ЯДА́ТИ, ПРИГОРЯ́ТИ (ПРИГОРА́ТИ) (частково); НИ́ДІТИ, ЧА́ХНУТИ, ЧЕ́ВРІТИ діал. (рости напівзів'ялою, миршавою). — Док. Словник синонімів української мови
  4. зблякнути — ЗБЛЯ́КНУТИ, збля́кну, збля́кнеш; мин. ч. збляк, ла, ло; док. 1. Зробитися менш яскравим, потьмяніти. Одразу все стало [від дощу] непривітне, сіре, зблякли розмаїті барви осені (Гур., Друзі.. Словник української мови в 11 томах
  5. зблякнути — Зблякнути, -ну, -неш гл. = зблякувати. Словник української мови Грінченка