1. Великий тлумачний словник сучасної мови

зблякнути

збля́кнути

зблякну, зблякнеш; мин. ч. збляк, -ла, -ло; док.

1》 Зробитися менш яскравим, потьмяніти.

|| Втратити свіжість кольору, вицвісти.

|| Збліднути, згаснути.

|| перен. Втратити виразність, яскравість.

2》 Втратити свіжість, прив'янути.

|| Втратити свіжість, змарніти.

|| розм. Стати кволим, немічним.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зблякнути — збля́кнути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. Зблякнути — Поблякнути Неправильно-правильно
  3. зблякнути — В'Я́НУТИ (про рослину — втрачати свіжість), ЗАВ'ЯДА́ТИ, БЛЯ́КНУТИ, ПРИВ'ЯДА́ТИ, ПРИГОРЯ́ТИ (ПРИГОРА́ТИ) (частково); НИ́ДІТИ, ЧА́ХНУТИ, ЧЕ́ВРІТИ діал. (рости напівзів'ялою, миршавою). — Док. Словник синонімів української мови
  4. зблякнути — ЗБЛЯ́КНУТИ, збля́кну, збля́кнеш; мин. ч. збляк, ла, ло; док. 1. Зробитися менш яскравим, потьмяніти. Одразу все стало [від дощу] непривітне, сіре, зблякли розмаїті барви осені (Гур., Друзі.. Словник української мови в 11 томах
  5. зблякнути — Зблякнути, -ну, -неш гл. = зблякувати. Словник української мови Грінченка