зблякнути

Значення в інших словниках

1. зблякнути — збля́кнути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
2. Зблякнути — Поблякнути Неправильно-правильно
3. зблякнути — зблякну, зблякнеш; мин. ч. збляк, -ла, -ло; док. 1》 Зробитися менш яскравим, потьмяніти. || Втратити свіжість кольору, вицвісти. || Збліднути, згаснути. || перен. Втратити виразність, яскравість. 2》 Втратити свіжість, прив'янути. || Втратити свіжість, змарніти. || розм. Стати кволим, немічним. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. зблякнути — В'Я́НУТИ (про рослину — втрачати свіжість), ЗАВ'ЯДА́ТИ, БЛЯ́КНУТИ, ПРИВ'ЯДА́ТИ, ПРИГОРЯ́ТИ (ПРИГОРА́ТИ) (частково); НИ́ДІТИ, ЧА́ХНУТИ, ЧЕ́ВРІТИ діал. (рости напівзів'ялою, миршавою). — Док. Словник синонімів української мови
5. зблякнути — ЗБЛЯ́КНУТИ, збля́кну, збля́кнеш; мин. ч. збляк, ла, ло; док. 1. Зробитися менш яскравим, потьмяніти. Одразу все стало [від дощу] непривітне, сіре, зблякли розмаїті барви осені (Гур., Друзі.. Словник української мови в 11 томах