Орфографічний словник української мови

збракувати

збракува́ти

дієслово доконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. збракувати — -ую, -уєш, док., перех. Визнавши неповноцінним, непридатним для чого-небудь, відхилити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. збракувати — ЗБРАКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. Визнавши неповноцінним, непридатним для чого-небудь, відхилити. — Збракували? — глухо спитав Онисько, уздрівши Якова.  Словник української мови в 11 томах