зброїти —
зброю, зброїш, недок., рідко. Те саме, що озброювати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
зброїти —
ОЗБРО́ЮВАТИ (забезпечувати зброєю, військовим спорядженням), ЗБРО́ЇТИ рідко, УЗБРО́ЮВАТИ заст.; ОПОЛЧА́ТИ заст., уроч. (також створювати ополчення з кого-небудь). — Док.: озброїти, узброїти, ополчи́ти.
Словник синонімів української мови
зброїти —
ЗБРО́ЇТИ, збро́ю, збро́їш, недок., рідко. Те саме, що озбро́ювати. — Наш [пан], дивимся, знову почав козаків зброїти, — то було розпустив, а то знову зібрав (Мирний, I, 1954, 185); До могил героїв Повік-віків не заросте тропа. Великий дух на подвиги їх зброїв (Рильський, III, 1961, 279).
Словник української мови в 11 томах
зброїти —
Збро́їти, -ро́ю, -їш гл. Вооружать. Желех.
Словник української мови Грінченка