Орфографічний словник української мови

збудливий

збу́дливий

прикметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. збудливий — -а, -е. 1》 Який має здатність легко збуджуватися (у 4 знач.). 2》 Який збуджує (у 4 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. збудливий — ЕМОЦІ́ЙНИЙ (здатний гостро відчувати що-небудь, жваво реагувати на щось), ЕМОЦІОНА́ЛЬНИЙ, ЗБУ́ДЛИВИЙ. — Я бачу, що ви вельми емоційна людина (О.  Словник синонімів української мови
  3. збудливий — ЗБУ́ДЛИВИЙ, а, е. 1. Який має здатність легко збуджуватися (у 4 знач.). Досліди провадились на собаці Медку збудливого типу нервової системи (Фізіол. ж., VII, 1, 1961, 25). 2. Який збуджує (у 4 знач.).  Словник української мови в 11 томах