Орфографічний словник української мови

збутий

збу́тий

дієприкметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. збутий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до збути.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. збутий — ЗБУ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до збу́ти 1, 2. З кожної вдало збутої партії він мав пристойний процент (А. Михайленко); Приватне акціонерне товариство отримує чималі гроші за збутий мармур (з газ.); Я в славі був, і я уже розбитий.  Словник української мови у 20 томах