збутий

збу́тий

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до збути.

Значення в інших словниках

1. збутий — збу́тий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. збутий — ЗБУ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до збу́ти 1, 2. З кожної вдало збутої партії він мав пристойний процент (А. Михайленко); Приватне акціонерне товариство отримує чималі гроші за збутий мармур (з газ.); Я в славі був, і я уже розбитий.  Словник української мови у 20 томах