збутий

збу́тий

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до збути.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. збутий — збу́тий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. збутий — ЗБУ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до збу́ти 1, 2. З кожної вдало збутої партії він мав пристойний процент (А. Михайленко); Приватне акціонерне товариство отримує чималі гроші за збутий мармур (з газ.); Я в славі був, і я уже розбитий. Словник української мови у 20 томах