Орфографічний словник української мови

збіговисько

збіго́висько

іменник середнього роду

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. збіговисько — ЗБІГОВИЩЕ зборище, зборисько, стовпище, стовписько, кн. сонм, сонмище; (відьом) шабаш.  Словник синонімів Караванського
  2. збіговисько — див. багато; ватага  Словник синонімів Вусика
  3. збіговисько — -а, с., розм. 1》 Скупчення різноманітних людей; натовп. 2》 зневажл. Група людей з якоюсь спільною негативною ознакою; набрід. 3》 Зустріч, зібрання людей певного кола в якому-небудь місці для обміркування чогось, розваги, відпочинку.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. збіговисько — НА́БРІД збірн., зневажл. (нікчемні або шкідливі для суспільства люди, що випадково зібралися разом); ЗБО́РИЩЕ зневажл., ЗБО́РИСЬКО зневажл., ЗБІГО́ВИЩЕ зневажл., ЗБІГО́ВИСЬКО зневажл.  Словник синонімів української мови
  5. збіговисько — Збіго́висько, -ка, -ку; -виська, -виськ  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. збіговисько — ЗБІГО́ВИСЬКО, а, с., розм. 1. Скупчення різноманітних людей; натовп. Хай, хай скоїлося б збіговисько!..Хай обступив би їх народ колом і дивився б на них, як на цирк (Вільде, Сестри.., 1958, 565); [Чмур:] Що тут за збіговисько?...  Словник української мови в 11 томах
  7. збіговисько — Збіговисько, -ка и збіго́вище, -ща с. Сборище, скопище, толпа. Сьогодні буде збіговище у Миколи. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.  Словник української мови Грінченка