збіглий

збі́глий

прикметник

Значення в інших словниках

1. збіглий — -а, -е. 1》 Який втік звідки-небудь. 2》 Який минув (про час, пору).  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. збіглий — ЗБІ́ГЛИЙ, а, е. 1. Який втік звідки-небудь. — Але ж панство саме не заперечує, що до запорозького війська пристало чимало збіглих хлопів, міщан, ремісників (Тулуб, Людолови, II, 1957, 215); Сахалінська тайга мовчала..  Словник української мови в 11 томах
3. збіглий — Збіглий, -а, -е Бѣглый.  Словник української мови Грінченка