збігатися

збі́гатися

дієслово доконаного виду

оббігати; виснажитися від біганини

розм.

збіга́тися

дієслово недоконаного виду

Значення в інших словниках

1. збігатися — 1. Чи можна вживати паралельно слова збігатися і співпадати? Недоладними, позбавленими внутрішньої форми вважають мовознавці дієслово співпадати й утворений від нього іменник співпадіння.  «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
2. збігатися — I збіг`атися-ається, недок., збігтися, збіжиться, док. 1》 Прибігати з різних місць в одне, бігом збиратися докупи. 2》 розм. Сходитися, збиратися де-небудь. || Зосереджуватися, опинятися в одному місці. || З'єднуватися. || в що, чим.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. збігатися — ВІДПОВІДА́ТИ (бути відповідним кому-, чому-небудь, бути у відповідності з кимось, чимось), ПІДХО́ДИТИ, ЗБІГА́ТИСЯ, ВКЛАДА́ТИСЯ (УКЛАДА́ТИСЯ) в що (перев. із запереченням), ПРИСТАВА́ТИ розм. — Док.: підійти́, збі́гтися, приста́ти.  Словник синонімів української мови
4. збігатися — ЗБІ́ГАТИСЯ, аюся, аєшся, док. 1. заст. Побувати в багатьох місцях, обходити кого-, що-небудь; оббігати. По просьбі Марійки збігалася Домніка по всіх ворожках околиці (Коб., II, 1956, 240); // за ким— чим. Кинутися шукати кого-, що-небудь.  Словник української мови в 11 томах