збігатися
збі́гатися
дієслово доконаного виду
оббігати; виснажитися від біганини
розм.
збіга́тися
дієслово недоконаного виду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- збігатися — 1. Чи можна вживати паралельно слова збігатися і співпадати? Недоладними, позбавленими внутрішньої форми вважають мовознавці дієслово співпадати й утворений від нього іменник співпадіння. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
- збігатися — I збіг`атися-ається, недок., збігтися, збіжиться, док. 1》 Прибігати з різних місць в одне, бігом збиратися докупи. 2》 розм. Сходитися, збиратися де-небудь. || Зосереджуватися, опинятися в одному місці. || З'єднуватися. || в що, чим. Великий тлумачний словник сучасної мови
- збігатися — ВІДПОВІДА́ТИ (бути відповідним кому-, чому-небудь, бути у відповідності з кимось, чимось), ПІДХО́ДИТИ, ЗБІГА́ТИСЯ, ВКЛАДА́ТИСЯ (УКЛАДА́ТИСЯ) в що (перев. із запереченням), ПРИСТАВА́ТИ розм. — Док.: підійти́, збі́гтися, приста́ти. Словник синонімів української мови
- збігатися — ЗБІ́ГАТИСЯ, аюся, аєшся, док. 1. заст. Побувати в багатьох місцях, обходити кого-, що-небудь; оббігати. По просьбі Марійки збігалася Домніка по всіх ворожках околиці (Коб., II, 1956, 240); // за ким— чим. Кинутися шукати кого-, що-небудь. Словник української мови в 11 томах