збірниця

збі́рниця

іменник жіночого роду, істота

Значення в інших словниках

1. збірниця — ЗБІ́РНИЦЯ, і, ж., діал. Зборище, збіговище. Не можна, далебі, злічити, Які народи тут плелись, І на папір сей положити, Як, з ким, коли, відкіль взялись .. Така-то збірниця валилась, Енея щоб побити в пух (І. Котляревський).  Словник української мови у 20 томах
2. збірниця — Збірниця, -ці ж. 1) Метла. ЗЮЗО. II. 180. 2) Сборище. Котл. Ен. IV. 71.  Словник української мови Грінченка