збірниця

Збірниця, -ці

ж.

1) Метла. ЗЮЗО. II. 180.

2) Сборище. Котл. Ен. IV. 71.

Значення в інших словниках

1. збірниця — збі́рниця іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. збірниця — ЗБІ́РНИЦЯ, і, ж., діал. Зборище, збіговище. Не можна, далебі, злічити, Які народи тут плелись, І на папір сей положити, Як, з ким, коли, відкіль взялись .. Така-то збірниця валилась, Енея щоб побити в пух (І. Котляревський).  Словник української мови у 20 томах