збірниця
Збірниця, -ці
ж.
1) Метла. ЗЮЗО. II. 180.
2) Сборище. Котл. Ен. IV. 71.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- збірниця — збі́рниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- збірниця — ЗБІ́РНИЦЯ, і, ж., діал. Зборище, збіговище. Не можна, далебі, злічити, Які народи тут плелись, І на папір сей положити, Як, з ким, коли, відкіль взялись .. Така-то збірниця валилась, Енея щоб побити в пух (І. Котляревський). Словник української мови у 20 томах