1. Словник української мови у 20 томах

збірниця

ЗБІ́РНИЦЯ, і, ж., діал.

Зборище, збіговище.

Не можна, далебі, злічити, Які народи тут плелись, І на папір сей положити, Як, з ким, коли, відкіль взялись .. Така-то збірниця валилась, Енея щоб побити в пух (І. Котляревський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. збірниця — збі́рниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. збірниця — Збірниця, -ці ж. 1) Метла. ЗЮЗО. II. 180. 2) Сборище. Котл. Ен. IV. 71. Словник української мови Грінченка