збіса —
ЗБІ́СА, присл., розм. Дуже. Розказували, що він [осавул Дорош] збіса був завзятий і дуже письменний (Стор., І, 1957, 202).
Словник української мови в 11 томах
збіса —
Збіса нар. Много; очень. Збіса грошей має. збіса розумний. Чрезвычайно уменъ.
Словник української мови Грінченка