збіса

ЗБІ́СА, присл., розм. Дуже.

Розказували, що він [осавул Дорош] збіса був завзятий і дуже письменний (Стор., І, 1957, 202).

Значення в інших словниках

1. збіса — збі́са прислівник незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
2. збіса — див. НАДЗВИЧАЙНО.  Словник синонімів Караванського
3. збіса — присл., розм. Дуже, надзвичайно.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. збіса — ДУ́ЖЕ (великою мірою), НЕМА́ЛО, ЗНА́ЧНО, ЧИМА́ЛО, ВЕ́ЛЬМИ, ІСТО́ТНО, СУТТЄ́ВО, ДО́СИТЬ, НАДЗВИЧА́ЙНО підсил., НЕЗВИЧА́ЙНО підсил., ВКРАЙ (УКРА́Й) підсил., БЕЗМЕ́ЖНО підсил., НЕСКІНЧЕ́ННО підсил., БЕЗМІ́РНО підсил.  Словник синонімів української мови
5. збіса — Збі́са, присл. Збі́са га́рна  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. збіса — Збіса нар. Много; очень. Збіса грошей має. збіса розумний. Чрезвычайно уменъ.  Словник української мови Грінченка