збірчастий

ЗБІРЧА́СТИЙ, а, е. Який має зборки, із зборками; збористий.

На вікнах збірчасті штори цілком заслоняли цей тихий світ від стороннього ока (Кундзич, Пов. і нов., 1938, 103).

Значення в інших словниках

1. збірчастий — збірча́стий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. збірчастий — -а, -е. Який має зборки, зі зборками; збористий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. збірчастий — ЗБІРЧА́СТИЙ (який має зборки, із зборками), ЗБО́РИСТИЙ, ФАЛДИ́СТИЙ, СКЛАДЧА́СТИЙ, РЯСНИ́Й (перев. про сукню, спідницю). На вікнах збірчасті штори цілком заслоняли цей тихий світ від стороннього ока (О. Кундзич); Вона одягнена..  Словник синонімів української мови