1. Словник української мови в 11 томах

збірчастий

ЗБІРЧА́СТИЙ, а, е. Який має зборки, із зборками; збористий.

На вікнах збірчасті штори цілком заслоняли цей тихий світ від стороннього ока (Кундзич, Пов. і нов., 1938, 103).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. збірчастий — збірча́стий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. збірчастий — -а, -е. Який має зборки, зі зборками; збористий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. збірчастий — ЗБІРЧА́СТИЙ (який має зборки, із зборками), ЗБО́РИСТИЙ, ФАЛДИ́СТИЙ, СКЛАДЧА́СТИЙ, РЯСНИ́Й (перев. про сукню, спідницю). На вікнах збірчасті штори цілком заслоняли цей тихий світ від стороннього ока (О. Кундзич); Вона одягнена.. Словник синонімів української мови