1. Словник української мови в 11 томах

збіса

ЗБІ́СА, присл., розм. Дуже.

Розказували, що він [осавул Дорош] збіса був завзятий і дуже письменний (Стор., І, 1957, 202).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. збіса — збі́са прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. збіса — див. НАДЗВИЧАЙНО. Словник синонімів Караванського
  3. збіса — присл., розм. Дуже, надзвичайно. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. збіса — ДУ́ЖЕ (великою мірою), НЕМА́ЛО, ЗНА́ЧНО, ЧИМА́ЛО, ВЕ́ЛЬМИ, ІСТО́ТНО, СУТТЄ́ВО, ДО́СИТЬ, НАДЗВИЧА́ЙНО підсил., НЕЗВИЧА́ЙНО підсил., ВКРАЙ (УКРА́Й) підсил., БЕЗМЕ́ЖНО підсил., НЕСКІНЧЕ́ННО підсил., БЕЗМІ́РНО підсил. Словник синонімів української мови
  5. збіса — Збі́са, присл. Збі́са га́рна Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. збіса — Збіса нар. Много; очень. Збіса грошей має. збіса розумний. Чрезвычайно уменъ. Словник української мови Грінченка