збісити
ЗБІСИ́ТИ, збішу́, збі́сиш, перех., розм., рідко. Док. до біси́ти.
Ця усмішка могла б збісити навіть святого (Кундзич, Пов. і нов., 1938, 362);
Ця впертість [Софії] збісила парубка. Він схопив свої дарунки, підійшов до печі і жбурнув у вогонь (Стельмах, Хліб.., 1959, 310).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- збісити — збіси́ти дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- збісити — збішу, збісиш, перех., розм., рідко. Док. до бісити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- збісити — ЛЮТИ́ТИ (дуже сердити, доводити до крайнього гніву), РОЗЛЮ́ЧУВАТИ, РОЗЛЮТО́ВУВАТИ, РОЗ'ЯРЯ́ТИ, ОЗВІ́РЮВАТИ розм., БІСИ́ТИ розм. рідше. — Док.: розлютува́ти, розлюти́ти, роз'ю́ши́ти, роз'яри́ти, озві́рити, збіси́ти, осатани́ти розм. рідше. Словник синонімів української мови