збірчастий

збірча́стий

-а, -е.

Який має зборки, зі зборками; збористий.

Значення в інших словниках

1. збірчастий — збірча́стий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. збірчастий — ЗБІРЧА́СТИЙ (який має зборки, із зборками), ЗБО́РИСТИЙ, ФАЛДИ́СТИЙ, СКЛАДЧА́СТИЙ, РЯСНИ́Й (перев. про сукню, спідницю). На вікнах збірчасті штори цілком заслоняли цей тихий світ від стороннього ока (О. Кундзич); Вона одягнена..  Словник синонімів української мови
3. збірчастий — ЗБІРЧА́СТИЙ, а, е. Який має зборки, із зборками; збористий. На вікнах збірчасті штори цілком заслоняли цей тихий світ від стороннього ока (Кундзич, Пов. і нов., 1938, 103).  Словник української мови в 11 томах