зважнілий — Орфографічний словник української мови

зважнілий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до зважніти. Великий тлумачний словник сучасної мови
зважнілий — ОБВАЖНІ́ЛИЙ (який збільшився у вазі; який обвис під вагою чого-небудь; який став неповоротким, втратив здатність легко рухатися від додаткової ваги, втоми, болю і т. ін.), ЗВАЖНІ́ЛИЙ, ОТЯЖІ́ЛИЙ рідше. Словник синонімів української мови
зважнілий — ЗВАЖНІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до зважні́ти. Веселка спадає дівчатам під ноги, Вмиває росою зважнілі сади (Стельмах, Шляхи.., 1948, 151); Зважнілою ходою пішла жінка відчиняти двері (Стельмах, Над Черемошем.., 1952, 127); *Образно. Словник української мови в 11 томах