звеличений — Орфографічний словник української мови

звеличений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до звеличити 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
звеличений — Звели́чений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
звеличений — ЗВЕЛИ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до звели́чити 1, 2. Звеличений жертвами й любов’ю стояв перед сином батько (Довж., І, 1958, 340); Подвиги героїчної полтавської підпільниці [Л. Убийвовк] оспівані в поетичних рядках, звеличені в художній прозі (Рад. Словник української мови в 11 томах