звербувати

звербува́ти

дієслово доконаного виду

Значення в інших словниках

1. звербувати — ЗВЕРБУВА́ТИ, у́ю, у́єш, кого, що, розм. Док. до вербува́ти; завербувати. В Бердичеві, славнім місті, звербували хлопців двісті (з народної пісні); Посли мали звербувати відділ козаків для допомоги шведам у війні з Австрією (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах
2. звербувати — Звербувати, -бую, -єш гл. Завербовать. В Бердичеві славнім місті звербували хлопців двісті. Макс. 161.  Словник української мови Грінченка