звихнений —
звихнутий, -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до звихнути 1), 2). 2》 у знач. прикм., перен. Який звихнувся, збочив у житті, поведінці і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної мови
звихнений —
Звихнений і звихнутий, -та, -те
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
звихнений —
ЗВИ́ХНЕНИЙ, ЗВИ́ХНУТИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до звихну́ти 1, 2. Хоч старий Сава умів складати і зв’язувати поламані кості та направляти звихнені сустави, але навіть він похитав тільки головою над недужим (Оп., Іду..
Словник української мови в 11 томах