звихнений

зви́хнений

звихнутий, -а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до звихнути 1), 2).

2》 у знач. прикм., перен. Який звихнувся, збочив у житті, поведінці і т. ін.

Значення в інших словниках

1. звихнений — зви́хнений дієприкметник зви́хнений 1 дієприкметник зміщений зви́хнений 2 прикметник який звихнувся, збочив  Орфографічний словник української мови
2. звихнений — Звихнений і звихнутий, -та, -те  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
3. звихнений — ЗВИ́ХНЕНИЙ, ЗВИ́ХНУТИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до звихну́ти 1, 2. Хоч старий Сава умів складати і зв’язувати поламані кості та направляти звихнені сустави, але навіть він похитав тільки головою над недужим (Оп., Іду..  Словник української мови в 11 томах