звих

-у, ч.

Зміщення кісток у суглобі внаслідок падіння, удару і т. ін.; вивих.

Значення в інших словниках

1. звих — звих іменник чоловічого роду вивих  Орфографічний словник української мови
2. звих — ВИ́ВИХ (зміщення кісток у суглобі внаслідок падіння, удару тощо), ВИ́ВИХНЕННЯ, ЗВИХ, ЗВИ́ХНЕННЯ. Майстри навчали учнів кровопускання,.. накладання лубків при переломах, вправляння вивихів (з науково-популярної літератури); Крім вивихнення лівої руки..  Словник синонімів української мови
3. звих — ЗВИХ, у, ч. Зміщення кісток у суглобі внаслідок падіння, удару і т. ін.; вивих.  Словник української мови в 11 томах
4. звих — Звих, -ху м. Вывихъ. Звихнуту руку чи ногу потягують, то звих і проходить. Чуб. І. 130.  Словник української мови Грінченка