звихрений — Орфографічний словник української мови

звихрений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до звихрити 1), 2). 2》 у знач. прикм. Скуйовджений, розтріпаний (про волосся). 3》 у знач. прикм., перен. Розбурханий, збуджений, неспокійний. Великий тлумачний словник сучасної мови
звихрений — КОШЛА́ТИЙ (з поплутаним, відстовбурченим волоссям, вовною, волокнами тощо — про людину, тварину, тканину), КУДЛА́ТИЙ (КУДЛА́СТИЙ), КУЧМА́ТИЙ розм., КОСМА́ТИЙ розм., ПАТЛА́ТИЙ розм., ПЕЛЕХА́ТИЙ розм., КУСТРА́ТИЙ (КУШТРА́ТИЙ) розм., ЛАХМА́ТИЙ розм. Словник синонімів української мови
звихрений — ЗВИ́ХРЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до зви́хрити 1, 2. Сірі султани пилюки, звихреної конем, осідали на скошеній стерні (Тют., Вир, 1964, 272). 2. у знач. прикм. Скуйовджений, розтріпаний (про волосся). Словник української мови в 11 томах