звичайнісінький — Орфографічний словник української мови

звичайнісінький — [звиечайн’іс'ін'кией] м. (на) -кому/-к'ім, мн. -к'і Орфоепічний словник української мови
звичайнісінький — -а, -е. Зовсім звичайний (у 1-3 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
звичайнісінький — ЗВИЧАЙНІ́СІНЬКИЙ, а, е. Зовсім звичайний (у 1-3 знач.). Хочеться поговорити про «звичайнісіньку» собі артіль, артіль «не мільйонера», а таку собі «середню» сільськогосподарську артіль (Вишня, І, 1956, 362); Був це звичайний робітник... Словник української мови в 11 томах