звичайнісінький

ЗВИЧАЙНІ́СІНЬКИЙ, а, е. Зовсім звичайний (у 1-3 знач.).

Хочеться поговорити про «звичайнісіньку» собі артіль, артіль «не мільйонера», а таку собі «середню» сільськогосподарську артіль (Вишня, І, 1956, 362);

Був це звичайний робітник, слюсар із харківських майстерень.. Такий собі звичайнісінький чоловік (Тют., Вир, 1964, 167);

Звичайнісінький випадок.

Значення в інших словниках

1. звичайнісінький — звичайні́сінький прикметник  Орфографічний словник української мови
2. звичайнісінький — [звиечайн’іс'ін'кией] м. (на) -кому/-к'ім, мн. -к'і  Орфоепічний словник української мови
3. звичайнісінький — -а, -е. Зовсім звичайний (у 1-3 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови