звичайнісінький
ЗВИЧАЙНІ́СІНЬКИЙ, а, е. Зовсім звичайний (у 1-3 знач.).
Хочеться поговорити про «звичайнісіньку» собі артіль, артіль «не мільйонера», а таку собі «середню» сільськогосподарську артіль (Вишня, І, 1956, 362);
Був це звичайний робітник, слюсар із харківських майстерень.. Такий собі звичайнісінький чоловік (Тют., Вир, 1964, 167);
Звичайнісінький випадок.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- звичайнісінький — звичайні́сінький прикметник Орфографічний словник української мови
- звичайнісінький — [звиечайн’іс'ін'кией] м. (на) -кому/-к'ім, мн. -к'і Орфоепічний словник української мови
- звичайнісінький — -а, -е. Зовсім звичайний (у 1-3 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови