зводини — Орфографічний словник української мови

зводини — -дин, мн. 1》 Каркас дерев'яної будівлі (хати, стодоли і т. ін.). 2》 Те саме, що зводи 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
зводини — Зво́дини, -дин, -динам Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
зводини — ЗВО́ДИНИ, дин, мн. 1. Каркас дерев’яної будівлі (хати, стодоли і т. ін.). Почали класти стодолу, вже і зводини зробили, поклали віху, лиш би ще вшити (Кобр., Вибр., 1954, 195); 2. Те саме, що зво́ди 2. Словник української мови в 11 томах
зводини — Зводини, -дин ж. мн. 1) Свадебный обрядъ, состоящій въ томъ, что послѣ первой свадебной ночи сваха, дві приданки і дружко́ весільний входять у комо́рю и заставляютъ новобрачныхъ встать (зводять молодих), затѣмъ одѣваютъ новобрачную... Словник української мови Грінченка