зводини
Зводини, -дин
ж. мн.
1) Свадебный обрядъ, состоящій въ томъ, что послѣ первой свадебной ночи сваха, дві приданки і дружко́ весільний входять у комо́рю и заставляютъ новобрачныхъ встать (зводять молодих), затѣмъ одѣваютъ новобрачную, удостовѣряя но знаку на сорочкѣ ея невинность до брака. Чуб. IV. 611, 612.
2) = зводи. Вх. Зн. 21.
Словник української мови Грінченка